Даржилінґ

Даржилінґ — найвідоміший чайний регіон Індії. Назва "Дарджилінґ" (англ. Darjeeling) походить від тибетського слова "дорже" (dorje) — варджа, або скіпетр індуїстського бога Індри і "лінґ" (ling) — місце, земля. Між іншим, індійці вимовляють цю назву з наголосом на другий склад.

Чай Дарджилінґ вирощують в передгір'ях Гімалаїв в тіні третьої за висотою гори світу — Канченджанґа. До початку 19-го століття вся гірська місцевість вкривалася густими незайманими лісами. У 1816-у році Великобританія, відвоювавши землі Дарджилінґа у Непалу, зосередила в горах військовий шпиталь. У 1835-му році під керівництвом доктора Кемпбела в горах були посаджені перші експериментальні саджанці з Ассаму. До 1874-го року в Дарджилінґу було створено 113 чайних плантацій площею близько 6000 гектарів. Працювали на них як індійці, так і непальці, а після звільнення Індії від колонізаторів місцевому уряду довелося ще 30 років викуповувати плантації британських власників у своє управління.

У найхолодніших гірських районах, де відносна висота сягає аж 2600 метрів, зростає особливий, морозостійкий чайний кущ, з якого створюють напрочуд делікатний і духмяний чай. Цей різновид елітного чорного (червоного) чаю з Дарджилінґа вважають найбільш ніжним і ароматним у світі. Він стоїть на одній сходинці з найкращими китайськими сортами чаю. Його неповторні смакові якості не вдається відтворити на жодній іншій плантації світу — все через особливий мікроклімат місцевості та пристосування до нього самої рослини.

Колір цього чаю рідкісний — темно-бордовий із зеленим відливом. Найякісніший і, відповідно, найцінніший збір припадає на квітень. Він має ніжний медовий присмак з ароматом троянди. Цей чай продається з аукціонів, і ціна на нього у кілька разів перевищує наступні збори з тих же плантацій. Втім, другий збір (травень-червень) не менш принадний. Він більш насичений, має мускатний аромат і фруктовий присмак. А іноді навіть цінується фахівцями вище за перший. Третій (осінній) збір дає найбільш насичений настій з терпким, в’язким смаком.

Незалежно від сезону, збір чайного сировини починається о 7 годині ранку і триває до 16 години. Зібране в кошики листя переносять в чайний цех, але до початку первинної обробки сировину зважують 2-3 рази, адже листя вкрите ранковою росою і лише протягом дня втратить зайву вологу.

На наступному етапі чайні листки тонким шаром розкладають для зав’ялення, яке, з огляду на вологість і пору року, може тривати від 2 до 20 годин. Також листя додатково обдувається прохолодним повітрям, однак якщо збір сировини проходив після дощу або рясної роси, то холодне повітря замінюється на гаряче. Згодом чай складають в машини для скручування, де зім’яті під тиском листки виділяють сік. Після цього у приміщенні, котре добре провітрюється, 2-4 години триває ферментація. На кінцевому етапі чайне листя обсмажують і сортують.