Assam

Ассам — головний чайний регіон країни. У цьому штаті заготовляється більше половини всього індійського чаю. Тут є високогірні плантації в передгір'ях Шиллонг і східних Гімалаях, які вирощують елітний "чистий" чай, а також невибагливі — рівнинні, з яких походить безліч блендів (купажів). Ассам межує з Китаєм, Бутаном, Бірмою та Бангладешем. Він знаходиться в одному з найкрасивіших місць світу і, за всіма параметрами, є однією з найкращих областей для вирощування чорного (червоного) чаю. Тутешні сезонні опади створюють парниковий ефект, який сприяє особливим якісним характеристикам чайного листя. Перший весняний збір дає чай середньої якості, а найкращий врожай збирають у липні-вересні.

                            

Походження ассамського чаю — суперечливе питання. За легендою, чайні дерева були знайдені індійським плем’ям Бодо задовго до вторгнення англійців. У 1823 році британський офіцер Роберт Брюс отримав кілька чайних кущів у подарунок від ватажка народу Сікхи. Після дослідження саджанців у Ботанічному саду Калькутти, було встановлено, що це гібрид китайського чайного дерева Camellia sinensis. Він отримав власну назву Camellia assamica і чималі території під плантації, які перебували під управлінням двох основних компаній Ассаму, що існують дотепер: "Assam Company" і "Jorhat Tea Company".

З 1837-го року почалася відправка ассамського чаю в Англію під керівництвом того ж Роберта Брюса, а в 1841-му році на аукціоні в Лондоні було успішно продано 130 ящиків ассамського чаю, що стало поштовхом для величезного попиту на нього.

До 1947-го року вся чайна індустрія була зосереджена в руках британських колонізаторів, але після проголошення незалежності нарешті було налагоджено власне виробництво ассамського чаю. Працівники тутешніх чайних плантацій здебільшого представлені нащадками народів, насильно привезених англійцями за часів Ост-Індійської компанії в період 1830-1920-х років з району Сантал Паргана, штату Джаркханд. Тисячі людей з давніх етнічних племен Сінґфо, Боро, Моран і Качарі були звернені в рабство і примусово направлені на збір та обробку чаю на плантаціях Ассама. Вони займалися чайною справою поколіннями і на 1947-й рік їхня чисельність складала більше 300 тисяч чоловік (!).

Ці люди втратили своє коріння і носили назву "чайні племена", тож і після звільнення Індії від колонізаторів, продовжили займатися обробкою чорного чаю і передали це ремесло дітям. Сьогодні в Ассамі налічується 765 великих чайних володінь і близько 100 000 малих плантацій, які виробляють 570 мільйонів кг чаю на рік, а це — 13% від загального виробництва чаю в усьому світі.

Ассамський чай, оброблений традиційним способом вручну, містить найбільшу кількість чайних бруньок і великих непошкоджених листків.